52

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ч. 1 ст. 1011 ЦКУ).

Відмінною рисою договору комісії є те, що комісіонер діє від свого імені. Причому в договорі, укладеному між комісіонером і третьою особою, комітента зазвичай не вказують (ч. 2 ст. 1016 ЦКУ).

Виділяють два види договорів комісії:

1. Договір комісії на продаж товарів. За таким договором комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за плату продати товар, що належить комітенту.

2. Договір комісії на купівлю товарів. За таким договором комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за плату купити для нього товар у третьої особи.

Договір комісії може бути укладено (ч. 1 ст. 1012 ЦКУ):

– на визначений строк або без визначення строку;

– з визначенням або без визначення території його виконання;

– з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Істотними умовами договору комісії є умови про майно, яке комісіонер зобов’язується продати або купити, і його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦКУ).

Комітент зобов’язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 ЦКУ). Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ч. 1 ст. 1018 ЦКУ).

Зразки договорів комісії: 

 

 

Партнери: