6

Проекти актів стосуються імплементації рішень у сфері відбуття довічного покарання, застосування адмінарешту та права страйкувати.

На першому пленарному засіданні V сесії Верховної Ради 2 лютого законодавці мають розглянути законопроект №4048. Законопроект має на меті внести до українського законодавства ряд змін у зв’язку із відповідними рішеннями Європейського суду з прав людини щодо права працівників сфери транспорту на страйк, а також до законодавства щодо відбування засудженими покарань. У листопаді Комітет ВР з питань правової політики рекомендував депутатам ухвалити його в першому читанні. Цей проект іде у групі із законопроектом №4049, який, серед іншого, передбачає скасування застосування санкції у вигляді адміністративного арешту за деякими статтями КУпАП.

Зміни у сфері страйків

На виконання рішення у справі «Веніамін Тимошенко та інші проти України» проектом закону передбачено приведення статті 18 закону «Про транспорт» у відповідність до закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». А саме пропонується зазначити, що страйк на підприємствах транспорту проходить на загальних засадах.

Інші зміни стосуються статті 24 закону про вирішення трудових конфліктів. У першому випадку пропонується доповнити статтю положенням, що страйк заборонено проводити, якщо припинення роботи може створити загрозу національній безпеці. В цьому випадку Міністерство юстиції взяло до уваги документи міжнародних організацій у сфері регулювання страйків, на які посилався ЄСПЛ під час розгляду справи – зокрема Європейської соціальної хартії. 

Також пропонується внести зміни до цієї статті у частині, що стосується заборони проведення страйків в умовах надзвичайного та воєнного станів. Пропонується прибрати норму, що під час надзвичайного стану обмежити право на страйки можна не довше, ніж на місяць, а для продовження такого обмеження необхідно ухвалювати спільний акт Президента та Верховної Ради. Тобто обмеження можна встановити одразу на весь час надзвичайного стану. У частині про воєнний стан розлогу норму «У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до його відміни», пропонують замінити на більш лаконічну «В умовах воєнного стану проведення страйків забороняється».

Втім, попри те, що обґрунтуванням цієї правки зазначено Висновки ЄСПЛ у вищезгаданій справі, там немає жодної згадки про надання Президенту (чи будь-якому іншому органу) права встановлення заборони проведення страйків на весь період  надзвичайного стану замість існуючої норми. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено лише, що цим документом пропонується «визначити, що у разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків». Хоча це вже визначено Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану». Отож, попри питання про доцільність та обґрунтованість внесення до закону цієї зміни залишається відкритим.

Зміни у сфері відбування покарання

Відповідні зміни до Кримінально-виконавчого кодексу Мін’юст пропонував на основі трьох справ ЄСПЛ: Василь Іващенко проти України, Найдьон проти України та Петухов проти України (№2).

Більшість новел у сфері відбування покарань засновані на висновках ЄСПЛ в останній справі та переважно стосуються засуджених до довічного ув’язнення. Так, для довічно ув’язнених передбачається зменшення мінімального терміну відбуття покарання, який необхідний для клопотання про помилування – з 20 до 10 років.

Також змінюється і порядок їх утримання. Законопроект пропонує виключити норму, яка передбачає ізольоване тримання засуджених, яким довічне позбавлення волі замінили на певний строк у порядку помилування чи амністії. Натомість передбачається, що усіх «довічників», яким пом’якшили покарання (через амністію/помилування чи відповідно до статті 82 ККУ) будуть тримати у звичайних житлових приміщеннях у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Крім того, до закону вноситься ряд змін щодо клопотання про пом’якшення покарання засуджених до довічного ув’язнення. Так, визначається безпосередня можливість їх дострокового звільнення, а також особливості і алгоритм дій для заміни довічного ув’язнення на більш м’яке покарання. Зокрема, статтю 154 КВК пропонують доповнити частиною 11. Ця частина передбачає, що невід’ємною частиною клопотання про пом’якшення покарання для «довічників» буде особистий план реінтеграції у суспільство.

Такий план повинен містити заходи, що мають за час відбування пом’якшеного покарання усунути чинники, які можуть призвести до повторного злочину, та докази, які будуть підтверджувати можливість реінтеграції засудженого у суспільство після звільнення. Адміністрація колонії буде не лише брати участь у розробці таких планів, але й надаватиме суду свої висновки щодо їх обґрунтованості. Перед умовно-достроковим звільненням засуджений повинен буде надати суду звіт про виконання особистого плану реінтеграції з аналізом причин успішності чи неуспішності цих заходів.

Відповідні зміни, але вже у законопроекті №4049, передбачаються також і до Кримінально-процесуального законодавства.

Крім того, у Мін’юсті пропонують таке:

  • Передбачити право засуджених просити суд надати електронні копії матеріалів провадження та документів, долучених до нього;
  • Змінити перелік засуджених, які відбувають покарання у колоніях мінімального та середнього рівня безпеки (наприклад, жінки, яким довічне ув’язнення замінили на певний строк, будуть відбувати покарання у колоніях мінімального рівня безпеки замість середнього);
  • Запровадити можливість встановлення адміністративного нагляду засудженими до довічного позбавлення волі;
  • Скасування застосування адміністративного арешту в якості санкції за зберігання і виробництво наркотиків у невеликих розмірах не для продажу, порушення правил керування транспортними засобами та розпивання алкоголю у громадських місцях.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що нардеп пропонує штрафувати місцеві ради за виконання гімну іншої держави.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.