25

На сьогоднішній день навряд чи можна здивувати студентів економічних та юридичних спеціалізацій такими термінами як «поставка», «купівля-продаж», «зовнішньоекономічна діяльність» та «Інкотермс».

Правила ІНКОТЕРМС 2020 – придбати

Справжню ж суть цих термінів студенти почнуть розуміти лише тоді, коли прийде час застосовувати ці терміни на практиці, готуючи проекти відповідних договорів та контрактів.

Для кожного господарюючого суб’єкта вказані терміни та сфера їх застосування в решті решт створюють можливості для розвитку власного бізнесу, підвищення його прибутковості, збільшення конкурентоспроможності та розширення ринку.

Положення глави 54 Цивільного та глави 30 Господарського кодексів України щодо поставки та купівлі-продажу мають дуже обмежену сферу застосування, оскільки фактично діють на внутрішній ринок. І тоді на допомогу приходять норми, що встановлюють обов’язкові для виконання правила «гри» не тільки для внутрішнього ринку, але й для контрагентів, які здійснюють свою господарську діяльність за межами України.

Разом з тим в українському законодавстві є спеціальні спеціальний закон, що запровадив правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв’язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає зовнішньоекономічну діяльність, як діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської  діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території  України, так і за її межами.

В цьому ж Законі законодавцем надано визначення зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідного до якого, це є домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Також особливості зовнішньоекономічної діяльності та укладення контрактів врегульовано главою 37 Господарського кодексу України та Законом України «Про міжнародне приватне право».

Однією з особливостей укладення договорів (контрактів) зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є те, що його сторони мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Крім того, зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, наведені правові норми надають можливість суб’єктам господарювання на власний розсуд врегульовувати господарську (підприємницьку) діяльність у тому числі із застосуванням правил міжнародних органів та організацій.

Однією з таких організацій є всесвітньо відома Міжнародна Торгівельна Палата (МТП), яка є по суті громадською організацією із штаб квартирою в Парижі. Вказана організація має на меті підтримку й розвиток міжнародної торгівлі й глобалізації. Членами МТП є понад 6,5 мільйонів компаній, бізнес-асоціацій та торгово-промислових палат світу. МТП має національні комітети у 91 країні світу, у тому числі і в Україні.

Саме МТП, починаючи з 1936 року опублікувала міжнародні Правила Інкотермс (Incoterms) по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгових термінів у сфері зовнішньої торгівлі. Міжнародні торгові терміни є стандартними умовами договору міжнародної купівлі-продажу (поставки). Метою цих правил стало забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов’язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Правила Інкотермс являють собою скорочені за першими трьома буквами зовнішньоторговельні терміни, що відображають комерційну практику, що склалася у світі.

Зазначена редакція Правил від 1936 року зазнавала змін і правок у 1953, 1967, 1976 роках. З 1980 року Інкотермс стали періодично редагуватися кожні десять років, і оновлювалися у 1990, 2000, 2010 та 2020 роках відповідно.

З 1 січня 2020 року у всьому світі, у тому числі й в Україні, почали діяти нові умови поставки товарів на експорт та імпорт за Правилами Інкотермс 2020 (видання МТП № 723). Це збірник з 11 міжнародних торгових правил, прийнятих Міжнародною Торговою Палатою.

Торгові правила діють паралельно раніше затвердженим Інкотермс 2000 (видання МТП № 560) та Інкотермс 2010 (видання МТП № 715). Саме тому при згадці про умови постачання необхідно вказувати редакцію Правил із зазначенням конкретного року.

Слід підкреслити, що Правила Інкотермс не замінюють зовнішньоторговельний контракт, а лише дозволяють значно скоротити та спростити його. Уніфіковані умови не регламентують перехід права власності на товарну партію, не вказують вартість одиниці виробленої продукції або способи оплати. Вони лише фіксують розподіл між сторонами угоди купівлі-продажу зобов’язань та фінансових витрат, таких як: оплата перевезення, розвантаження товарної партії, митне оформлення, сплата податків та мита, страхування, а також передача ризиків у разі втрати та можливих пошкоджень продукції (товару).

У нових Правилах Інкотермс 2020 очікували великих змін порівняно з попередніми версіями (виключення деяких термінів, уніфікація за видами транспорту тощо), проте ці очікування не виправдалися.

Жодного терміну не було видалено або додано до нової редакції. Лише один базис постачання змінив свою назву: DAT було перейменовано на DPU. Водночас, перейменування носить скоріш технічний характер. Як і в попередній версії, деякі терміни застосовуються тільки до морських (річкових) перевезень і не стали універсальними.

Змінилося одне з найпоширеніших базисів постачання (FCA), тепер його застосування дозволяє сторонам угоди домовитися, що покупець може вказати перевізнику видати морський коносамент із бортовим записом продавцю. Це дозволить останньому за короткий термін виконати умови акредитива.

Також нововведення торкнулися умов CIP, розмір страхової суми зріс і має перевищувати 110 відсотків вартості страхової товарної партії.

Додатково у новій редакції також надано роз’яснення щодо митного оформлення продукції на кордоні та введено нове поняття «безпека транспорту».

Як продавцю, так і покупцю у новій редакції Правил Інкотермс 2020 дозволено користуватися для перевезення своїм власним транспортом, а не укладати договір із третьою особою, передаючи цю послугу на аутсорсинг.

В Інкотермс 2020 існує декілька груп базисних умов постачання продукції (E, F, C і D). Вони діляться відповідно до розподілу обов’язків між сторонами зовнішньоторговельного правочину, окрім того Правила поставки (купівлі-продажу) поділяються на два типи:

до першого типу належать Правила для будь-якого виду або видів транспорту, що включають в себе: EXW Франко-завод, FCA Франко-перевізник, СРТ Перевезення оплачено до, CIP Перевезення та страхування оплачено до, DAP Поставка в місці, DPU Поставка в місці з розвантаженням, DDP Поставка зі сплатою мита.

до другого типу – Правила для морського та внутрішнього водного транспорту, що включають в себе: FAS Франко вздовж борту судна, FOB Франко-борт, CFR Вартість і фрахт, CIF Вартість, страхування та фрахт.

 

Сподіваємося зазначена стаття стане для Вас у пригоді при здійсненні вибору найбільш ефективного та безпечного способу врегулювання відносин з міжнародними контрагентами.

З повагою

Команда Проєкту СВІТ ДОКУМЕНТІВ-ОНЛАЙН