Міністр юстиції Денис Малюська на сторінці Фейсбук підвів підсумки минаючого року та поділився планами на рік наступний.

Зокрема міністр розповів про таке.

 

РЕФОРМА В’ЯЗНИЦЬ

У 2020 році в Україні вперше з’вились платні камери (з поліпшеними умовами утримання) у СІЗО. Цим ми прибрали корупцію на розподілі кращих камер, заробили гроші на ремонти безкоштовних камер (майже 2 млн. грн. та уже відремонтували 25 безкоштовних камер) і забезпечили дотримання належних стандартів утримання.

Істотно зменшили мережу в’язниць. «Під ніж» пішли 12 установ з гіршими, у порівнянні з аналогами, умовами утримання. Це дозволило нам зменшити кількість співробітників та дещо підвищити заробітні плати тим, хто залишився.

Розпочали проектування нової в’язничної інфраструктури: нових слідчих ізоляторів у Львові та під Києвом.

Підготували низку законопроектів, які змінюють існуючий механізм виконання покарань, врегульовують статус та роботу пенітенціарної служби, запроваджують компенсаторні механізми за неналежне утримання, залучення приватного сектору до в’язничної інфраструктури, забезпечують дотримання прав ув’знених і засуджених та багато чого іншого.

 

Малюська зазначив, що не змогли перейти до активної фази «Великого розпродажу в’язниць». На заваді стали численні бюрократичні перешкоди. Але із затвердженням державного бюджету на 2021 рік з’явилося світло у кінці тунелю: його нормами передбачено, що доходи від приватизації в’язниць будуть розподілятися за пропорцією 70/30 (70% – у спецфонд та, відповідно, на нове будівництво, 30% – у загальні доходи бюджету). Це хоч і трохи затягує строки, але все-одно надає змогу врешті-решт продавати в’язниці у межах процедури малої приватизації.

У 2021 році планується:

• приватизацію щонайменше чотирьох в’язниць
• публікацію комплексного «Рейтингу в’язниць»
• відкриття нових об’єктів в’язничної інфраструктури
• початку будівництва нових слідчих ізоляторів
• прийняття законів, які повністю змінять систему кримінальних покарань

 

ДЕРЖРЕЄСТРИ

Після збільшення кількості користувачів та даних, у 2020 році далися взнаки помилки у архітектурі ключових реєстрів Мін’юсту, і робота великої кількості з них, м’яко кажучи, залишала бажати кращого. До більшості проблем були знайдені короткострокові рішення, але у довгостроковому горизонті ледь не увесь ключовий софт треба буде переписувати.

Окрім «гасіння пожеж» вдалося зробити і кроки вперед, серед яких міністр зазначив:

• запустили у роботу новий ЄДР
• наповнили даними та розпочали використання Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту
• запровадили механізми подвійної ідентифікації, що забезпечило безпечнішу роботу ЄДР та ДРРП
• запровадити обмін даними між ДРРП та реєстром судових рішень

 

ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Протягом року стягнули більше 15 млрд гривень, серед яких аліменти на більш як 420 тисяч дітей та більше половини мільярда гривень заборгованості із заробітної плати.

Спільно із Мінцифрою інтегрували на портал Дія функціонал виконавчого провадження, де можна отримати інформацію та сплатити борг онлайн.

Розробили законопроекти щодо вдосконалення процесу виконання (3609, 4330, 4331)

Забезпечили доступ виконавців до ДРАЦС, ДЗК та Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку сільськогосподарської техніки

 

Серед невдач Денис Малюська зазначив: не вдалося провести через парламент системні зміни до законодавства про виконання судових рішень. Ключовою перепоною стало бажання приватних виконавців радикально та швидко збільшити свої повноваження і максимально зменшити вплив держави на себе. Наше бачення трохи інше, між ситуацією «плачу відкат, роблю що хочу» до ситуації «ніхто мені не контролер, крім мене самого» має бути певний проміжок часу, коли діє система «демонструю свою законослухняну поведінку та напрацьовую авторитет для поступового збільшення повноважень». І цей середній етап оминути не вдасться.

 

ПРОТИДІЯ РЕЙДЕРСТВУ

Офіс протидії рейдерству успішно виконує свою функцію по недопущенню протиправного захоплення об’єктів нерухомості та корпоративних прав.

Класичне рейдерство практично зникло, проте люди з поганими намірами нікуди не ділися. А тому захоплення активів все ще трапляється, проте в основному так, щоб не потрапити на радари Мін’юсту. Зараз рейдери все частіше почали використовувати підробку документів (яку реєстратори не можуть ідентифікувати, а ми – довести, залишаючи проблему на вирішення судам та правоохоронним органам) та вчинення реєстраційних дій реєстраторами, які перебувають під захистом забезпечувальних ухвал судів (такі ухвали як забезпечення позовів забороняють нам відмикати таких реєстраторів від реєстрів).

Певний час популярним був злам реєстрів хакерами, однак із запровадженням подвійної ідентифікації злами перестали бути привабливими для рейдерів.

Ще один цікавий тренд – корпоративні конфлікти між колишніми бізнес-партнерами або співвласниками (з ненайчистішою репутацією), які активно називають одне одного рейдерами та використовують широкий арсенал засобів (не завжди етичних та законних) для отримання одноособового контролю за активами. У хід ідуть незаконні реєстраційні дії, підроблені документи, тітушки, забезпечки, джинса у медіа і багато чого ще. Якщо ви протягом 2020 року чули про «рейдерів» та «рейдерські напади» – найчастіше це саме воно.

Такі конфлікти мали б вирішуватись у судах та без нашого залучення, але коли безпідставно і нахабно намагалися зманіпулювати реєстрами, доводилося втручатись і нам.

 

ПРАВА ЛЮДИНИ

Окрім галузевих реформ працювали і над крос-секторальними ініціативами. Розробили та направили в ОПУ проект нової Національної стратегії у сфері прав людини та розпочали роботу над відповідним планом дій

Розробили законопроекти щодо гарантій прав потерпілих внаслідок насильницьких злочинів (3892, 3893, 3894) та адміністративної процедури (3475)

 

НОТАРІАТ

Віддали контроль над Вищою кваліфкомісією нотаріату нотаріусам, увівши до складу комісії нотаріусів за квотою Мін’юсту. Працює гарно, ми усім задоволені і дякуємо нотаріату за гарну співпрацю.

Розробили комплексні законодавчі зміни щодо реформи нотаріату. Враховуючи тісну співпрацю з депутатським корпусом та спільні напрацювання з цього питання, варто очікувати реєстрацію відповідного депутатського законопроекту вже на початку 2021 року.

У новому форматі провели іспити для бажаючих стати нотаріусами. Високий ступінь захисту від втручання у результати та зловживань дав бажаний результат – добір буд здійснений чесно і прозоро, а нотаріальна та експертна спільнота не висловила яких-небудь серйозних зауважень до процедури або ж результату.

 

БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА

Протягом 2020 року зроблено:

• більше 81 тисячі випадків захисту у кримінальних провадженнях
• більше 534 тисяч консультацій
• більше 54 тис випадків супроводження цивільних і адміністративних справ
• запровадили мобільний застосунок БПД
• 16,5 тис правопросвітницьких заходів

 

З невдач Малюська зауважив: не вдалося провести вдалий конкурс на керівника Координаційного центру, перший етап пройшли лише двоє осіб (а до фіналу мало б дійти троє), тому доведеться процедуру перезапустити і повторити у наступному році.

 

ЄСПЛ

Розробили Національну стратегію розв’зання проблеми невиконання рішень судів.

Забезпечили припинення нагляду за виконанням 108 рішень ЄСПЛ.

Розробили комплексні законопроекти щодо виконання рішень ЄСПЛ (4048, 4049, 4326).

Створили Комісію з питань виконання рішень ЄСПЛ.

 

ІНОЗЕМНІ АРБІТРАЖІ

До України продовжують подавати позови у міжнародних арбітражах і тут ми виступаємо у ролі адвокатів держави. Поки що ніби вдало, нічого негативного (у сенсі рішень про стягнення коштів) протягом 2020 не трапилося.

2021 рік обіцяє бути цікавішим і небезпечнішим. Чого лише варте потенційне рішення Стокгольмського арбітражу за позовом кіпрських офшорів – власників близько 40% акцій Укрнафти – до держави Україна про стягнення близько 6 мільярдів доларів США (+ відсотки).

Справа комплексна, складна, покриває багато аспектів відносин держави та Укрнафти, триває ще з 2015 року і результат ми, імовірно, матимемо змогу побачити у лютому наступного року.

 

СУДОВІ ЕКСПЕРТИЗИ

Збільшили повноваження недержавних експертів.

Створили Центральну експертно-кваліфікаційну комісію та забезпечили початок її функціонування.

Розробили нову редакцію профільного закону.

 

АЛЬТЕРНАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

Розробили законопроекти про медіацію (3504, прийнятий у першому читанні), про третейські суди (3411) та щодо запровадження класичного суду присяжних (4190, 4191, 4192).

У 2021 очікуйте ініціатив щодо міжнародного комерційного арбітражу та захисту прав інвесторів у державних судах.

 

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Супроводили ратифікацію 12 договорів про правове співробітництво та підписання Конвенції про визнання і виконання судових рішень.

Розробили законопроект (4428) щодо удосконалення міжнародного судового співробітництва.